Доброго ранку!
Макроекономічні дані по Китаю засвідчили погіршення ситуації – приріст ВВП сповільнився з 5.3% р/р до 4.7%, роздрібні продажі сповільнилися з +3.7% р/р до 2.0%, а промислове виробництво сповільнилося з +5.6% р/р до 5.3%. Безробіття залишилося на рівні 5.0%. Річний рівень інфляції в Єврозоні становив 2,5% у червні порівняно з 2,6% у травні. Роком раніше цей показник становив 5,5%. Найнижчі річні показники були зафіксовані у Фінляндії (0,5%), Італії (0,9%) та Литві (1%), а найвищі в Бельгії (5,4%), Румунії (5,3%), Іспанії та Угорщині (по 3,6%). Серед інших великих економік у Німеччині та Франції цей показник становив 2,5 відсотка, а в Нідерландах — 3,4 відсотка. Порівняно з травнем, наголошує Євростат, річна інфляція знизилася у 17 державах-членах, залишилася стабільною в одній та зросла у дев'яти. Але ЄЦБ очікувано залишив облікову ставку без змін на рівні 4.25%. У Нацбанку заявили, що темп послаблення гривні протягом останніх тижнів може створити додаткові ризики для стійкості валютного ринку та цінової стабільності. «Тому Національний банк готовий вжити належних заходів для забезпечення стійкості валютного ринку, необхідних для подальшого забезпечення цінової стабільності», – йдеться у заяві НБУ. При цьому у Нацбанку вважають, що курсова динаміка, «попри певне послаблення гривні», «узгоджувалася з метою НБУ забезпечити помірну інфляцію, що підтверджує її наближення до цільового рівня 5% у червні». «Незабаром почне надходити валюта від продажу нового врожаю, а функціонування морського коридору створює можливості для активного експорту», – назвали у НБУ причини для оптимізму. Україна розпочала другий раунд переговорів щодо реструктуризації євробондів. Мораторій на виплати за ними спливає 1 серпня. Одночасно Верховна Рада 18 липня ухвалила закон, що дає Кабінету міністрів право вводити мораторій на виплати за зовнішнім державним боргом до 1 жовтня 2024 року. У Мінфіні пояснюють, що цей мораторій потрібен для відстрочки одного купонного платежу 1 серпня на $35 млн. Кабмін затвердив законопроєкт, який передбачає підвищення окремих податків та зборів. Пропонується підвищити військовий збір з 1,5% до 5% та поширити його на ФОПів. Для першої, другої та четвертої груп ставка становитиме 5% у розрахунку з двох мінімальних зарплат, для третьої групи – 1% від доходу. Також пропонується встановити військовий збір для юросіб у розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності (для платників податку на прибуток та платників єдиного податку третьої та четвертої груп). Запроваджуються окремі ставки військового збору на продаж ювелірних товарів (30%), придбання банківських металів (5%), придбання автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації (15%), постачання мобільних послуг (5%), продаж нерухомості фізособами (5%). Вводиться ПДВ на імпортні посилки у розмірі до €150 (за винятком поштових відправлень вартістю до €45, якщо їх надсилають одержувачу без оплати і вони не призначені для продажу). У разі ухвалення законопроєкту, до бюджету має додатково надійти 140 млрд грн.
Тримаємось!
